Сміялася крізь сльози журбі наперекір...

Відзначаючи 150 річчя від дня народження Лесі Українки, ми знову і знову поринаємо у світ її творчості. У віршах поетеса знаходила своє натхнення, відчувала політ мрії, творчою працею долала  фізичну недугу… В одному із щоденників вона писала: «Я любила працювати вночі, коли вся земля відпочивала після неспокійного дня, коли наодинці зі мною була ніч і ті зорі, що дивилися через віконце у мою кімнату. Кожна хвилина нічної тиші, коли до мене летючою зіркою спадала муза, була в моєму житті променем щастя». 
У п’ятницю, 26 лютого, у Золочівській школі відбувся літературний ранок – «Ми – нащадки Лесі Українки». У святково прибраному класі зібралася уся шкільна родина. Разом з Оленою Петрівною Чайковською слухачі пройшли стежками заочної мандрівки-презентації «Цікаві факти із життя і творчості Лесі Українки».  Бібліотекар підготувала виставку літератури «Славетна українська поетеса – Леся Українка» та книжкову інсталяцію «Зірка, на ім’я Леся».
Учасники шкільного гуртка виразного читання (5-9 класи) та «Друзі книги» (1-4 класи) декламували поезію Лесі Українки. Легкі, як вітер, світлі, як сама весна, радісні, як літо, спокійні, як вечірні хвилі,  звучали вірші: «На зеленому горбочку», «Вже сонечко в море сіда», «Вечірня година», «Тиша морська» у виконанні: Анастасії Циганюк, Нікіти Ковальчука (1 клас), Андрія Лісовця, Дениса Ліщука, Сергія Ковальчука, Романа Войцеховського (3 клас), Катерини Андрощук, Валерії Борщ, Богдана Герасиміка, Дмитра Назарчука (4 клас). Тривожні і сумні рядки поезій, що переплітаються із оптимістичним настроєм, жагою до життя, закликають через  труднощі вірити, надіятись і любити, читали учасники  обласного он-лайн конкурсу читців-декламаторів:  Ніна Стецюк (6 клас) вірш «Надія», Софія Ніколайчук (5 клас) –  «Як дитиною бувало», Надія Швець (7 клас) – «Колискова», Назар Токар (7 клас) – «Мамо, іде вже зима», Ольга Бончковська (7 клас) – «Давня весна», Андрощук Вікторія (7 клас) та Вероніка  Швець – (9 клас) «До мого фортеп’яно», Мар’яна Стрілецька (9 клас) та бібліотекар – «Contra spem spero!» – «Без надії сподіваюсь!» Закінчився тематичний ранок колективною творчою справою – складанням з шаблонів  портрета Лесі Українки. 
Колись Леся Українка писала: «Не знаю, чи буде хто з молодшого покоління згадувати коли про мене. Але я б хотіла на те заслужити». Сьогодні ми впевнено можемо сказати, що з плином часу, поціновувачів її поезії не стало менше, а вірші уже стали «пташками-піснями», що здійнялись «високо-високо в небесні простори» і «урочисто і тихо лунають» над світом. Її вірші стають піснями, бо в них живе надія! Можливо, вона навіть не думала, що стане такою всесвітньовідомою. Але це так. І свідченням цього є і наш захід.

                                                                                          Бібліотекар публічно-шкільної бібліотеки с.Золочівка  Р.Циганюк